РЕКЛАМА
Популярне
Інформація

- Курси валют
- Веб-камери
- Погода в Україні
- Корисні посилання
- Українське ТБ онлайн
- Українське радіо онлайн
- Штормові попередження

Антонієві печери, м. Чернігів

Україна » Пам`ятки »
ЧернігівськаРелігійніXI-XV
Карта Антонієві печери, м. Чернігів
Антонієві печери, м. Чернігів
Фотоальбом - Антонієві печери, м. Чернігів


У 1069 році до Чернігова прибув відомий всій Русі чернець Антоній, засновник Києво-Печерської лаври. Втягнутий у вир політичної боротьби у Києві, "батько руського чернецтва" знайшов захист у чернігівського князя Святослава. В урочищі за міськими мурами він і заснував печерний монастир Святої Богородиці, який, ймовірно, за задумом князя-покровителя з часом мав стати не гіршим за Києво-Печерський. Болдині гори підходили для цього якнайкраще: урочища, які прорізали їх, були зручні для копання печер. Але найголовніше те, що яр, який обрав для своєї печери Антоній, виходив до урочища Святого, де, за переказами, хрестили жителів Чернігова. Тож це було місце, яке з давніх-давен шанувалося чернігівцями.

Від часу копання Антонієм першої печери у Чернігові минуло майже тисячу років. Ось що пише у своїй книзі "Таємниці монастирських підземель" завідувач відділу печер Національного історико-архітектурного заповідника "Чернігів стародавній" Володимир Руденок: "Створений на зразок давніх скельних православних монастирів, він являв собою невелике печерне місто, розміщене на схилах яру, і складався з великої кількості підземних споруд. Антонієві печери — лише частина печерного комплексу, який колись тут існував. Сьогодні можна впевнено говорити про сім відомих на цій території підземель давньоруського часу, але безперечно, що їх було набагато більше. Тепер ми знаємо, що монастир складався з відносно невеликих підземних споруд, побудованих дуже раціонально. Це, перш за все, печерки, призначені для проживання окремих монахів, печерні некрополі і підземні храми. Крім того, до складу монастиря входила значна кількість наземних споруд. До нашого часу збереглася лише Іллінська церква, хоча, можливо, вона була не єдиною монументальною спорудою монастиря".

Вперше про монастир згадується лише у 1649 році. Кінець XVII і XVIII століття — період розвитку Чернігова і розквіту монастиря. В 1649 році на кошти сотника Чернігівського полку Степана Подобайла відновлюється Іллінська церква (до речі, з того часу обитель стала зватися Іллінською). Монастир розбудовується, навіть з`являються нові печерні комплекси, зокрема Новоантонієві печери. Він стає резиденцією чернігівських архієпископів. З часом Троїцько-Іллінський монастир перетворюється на культурний центр краю, з його першою друкарнею і навіть некрополем. Тут поховано багатьох чернігівських церковних ієрархів і представників соціальної та культурної еліти.

Болдині гори зі стародавньою Іллінською церквою та Антонієвими печерами, які є окрасою Чернігівського національного історико-архітектурного заповідника "Чернігів стародавній" користуються величезною популярністю у чернігівців та гостей міста. Але всього цього могло б не бути, якби не ентузіасти-історики. До кінця 60-х років минулого століття територія монастиря була пустирем, на якому місцеві жителі випасали кіз.

Іллінська церква була закрита, а завалені та закидані сміттям Антонієві печери викликали інтерес здебільшого у хуліганів. Та все ж знайшлися люди, які почали розкривати таємниці підземного монастиря. Це співробітники історико-архітектурного заповідника, який було у той час організовано, та члени Чернігівської археолого-спелеологічної секції під керівництвом Герарда Олексійовича Кузнецова. Саме завдяки їхній кропіткій багаторічній праці Антонієві печери перетворилися на музей державного значення.

Щорічно печери відвідують понад 37 тисяч екскурсантів. Підземні келії, храми, гробниці не залишають байдужими жодного відвідувача, створюючи враження реального занурення в історію. Понад тридцять років тут тривають археологічні розкопки. Однією з останніх вагомих знахідок стали залишки друкарні кінця XVII — початку XVIII століть. Вони були виявлені під час археологічних розкопок у 2002 році. А зовсім нещодавно для екскурсій було відкрито нижній ярус Антонієвих печер. Це підземна галерея загальною площею приблизно 100 квадратних метрів з келіями монахів і приміщеннями для поховань. Тож перед відвідувачами цього унікального музею розкриються нові сторінки минулого.
Поделиться на facebook Отправить в twitter Отправить в twitter Поделиться на Linkedin
Дмитро Черненко
09.12.2009

Коментарі:

Додати свій коментар: