РЕКЛАМА
Популярне
Інформація

- Курси валют
- Веб-камери
- Погода в Україні
- Корисні посилання
- Українське ТБ онлайн
- Українське радіо онлайн
- Штормові попередження

Ртутні 'міни' Києва

Україна » Області та міста »
Ртутні Приміщення заводу сьогодніМешканці та гості столиці навіть не підозрюють, що, гуляючи київськими вулицями, вони наражають себе на смертельну небезпеку. Якщо проаналізувати найнебезпечніші об'єкти, може створитися враження, що Київ спеціально нашпигували хімічними "мінами", пише "Газета по-київськи". Так, поблизу станції метро "Лісова" земля на декілька метрів у глибину просочена ртуттю. В Академмістечку - запаси смертельно небезпечного металу, а музей, що у Пирогові, стоїть у двох кроках від радіоактивного могильника. Але найсумніше, те, що до потенційно небезпечних об'єктів нікому немає діла, констатує газета.

Почнемо з району станції метро "Лісова". 200 тонн ртуті, що просочилася в грунт і фундаменти корпусів колишнього заводу "Радикал", здається, не цікавлять нікого. З 1954 року там використовували ртуть для випуску каустичної соди, а недосконалість технології припускала наявність так званих "планових витоків".

Сьогодні завод фактично вже не існує: він визнаний банкрутом, а його корпуси, що розташовані неподалік від метро "Лісова", зайняті чисельними офісами і невеликими підприємствами. Впритул до заводу прилягає ринок. Нові власники заводських корпусів неохоче відповідають на питання про ртуть, пише газета.

Підприємці говорять: "У нас є дозвіл на роботу в цьому приміщенні, це означає, що санітарні служби вважають, що все гаразд. Але що можна зробити з ртуттю, яка просочилася на декілька метрів у землю?"

Голова інформаційного центру УЕА "Зеленій світ" Сергій Федорінчик висловив свою думку: "Думаю, ніякої серйозної детоксикації на "Радикалі" не проводилося. Ртуть в'їдалася тут не тільки в грунт, але й у стіни. Звичайно, є способи подолати це, але завдання на серйозне очищення просто не ставилося. А ще на "Радикалі" в п'ятдесятих виготовляли також і дуст, тонни цього потужного канцерогену і сьогодні розкидані по території".

Краплі ртуті. Правда гарно?Треба відзначити, що з "Радикалом" пов'язані всілякі "хімічні ЧП": наприклад, не так давно з дірявої вантажівки на прохідну заводу вилилося дев'ять кілограмів ртуті. Обіцянки влади вивезти заражений грунт на могильник Донбасу (про нього повідомляла офіційна міська газета "Хрещатик") навряд чи будуть здійснені. В усякому разі, як повідомив Сергій Федорінчик, у Микитівці, де був колись ртутний комбінат, зараз ніякі ртутні відходи на переробку не приймають.

Ситуація на заводі "Радикал" є "стабільно загрозливою" і останніми роками не змінюється, поділився спостереженнями Володимир Борейко, керівник Київського еколого-культурного центру. За його словами, повідомлення про наявність великих покладів ртуті просто неба на території підприємства поступали до екологів з 1996 року і неодноразово підтверджувалися. А це означає, що людям, що знаходяться в радіусі декількох сотень кілометрів, загрожує небезпека.

Проблема N2, на думку Борейка, полягає в тому, що на землі, що просочена отруйною речовиною, збираються почати будівництво. За його інформацією, землі навколо заводу вже відведені під забудову нового житлового мікрорайону без проведення екологічної експертизи і рекультивації (штучне відтворення родючості грунту).

"Земля, яка була дуже довго під впливом важких металів, не може так просто виділятися під забудову, не кажучи вже про те, щоб там жили люди і будували дитсадки", - відзначив еколог.

Скільки ртуті знаходиться на території "Радикала" - таємниця. Спроби екологів роздобути цю інформацію успіхом не закінчилися. Рік тому Міністерство з питань надзвичайних ситуацій видало наказ про засекречування інформації на таких державних установах.

Допомогти могло б Міністерство охорони навколишнього природного середовища, яке уповноважене проводити експертизу, каже Борейко. Для цього, згідно Закону "про екологічну експертизу", достатньо лише ініціативи Кабміну, місцевих органів влади або громадських організацій.

Оскільки часу обмаль, еколог закликав місцевих жителів організувати ініціативні групи і домагатися проведення експертизи своїми силами.

Отримати офіційні коментарі у представників столичної влади по цій справі виявилося тяжко.

Начальник управління захисту населення і територій Головного управління з питань надзвичайних ситуацій КГГА Олександр Рябчук, що займається "ртутною" темою на "Радикалі", завірив, що "ніякої складної ситуації немає", розповсюджується неперевірена інформація. "Усе під контролем, ніякі роботи там не ведуться, ніхто нічого не робить. Нічого страшного в місті не відбувається", - заявив чиновник. Надати детальнішу інформацію він відмовився, пославшись на заборону керівництва.

Перенесемося тепер в інший район столиці - Академмістечко. Берилія тут вистачить, щоб отруїти всю Україну. Берилій - украй токсичний елемент, межа припустимої концентрації пилу або пари якого в повітрі складає всього 0,001 мг/м3. Вдихання берилієвого пилу призводить до смертельно небезпечного легеневого захворювання берилліозу, а визначити її присутність у повітрі можна тільки за допомогою спеціальної хімічної лабораторії, у якої зараз немає грошей навіть на реактиви. 111 контейнерів з берилієм вже 20 років зберігаються посеред житлових кварталів Академмістечка - на території колишнього секретного заводу "Захід". Незрозуміло що просто так лежить у подваліНезрозуміло, що просто так лежить там у підвалі.

Головний інженер заводу Микола Тищенко неодноразово писав до Кабміну з проханням допомогти погасити борги підприємства, зокрема із заробітної платні, яку працівники не бачать другий рік. "Колись секретний завод "Захід" працював "на космос". Берилій потрібний був тому, що він у півтори рази легший за алюміній і в той же час міцніше за численні спеціальні сталі. Після розпаду СРСР виробництво згорнулося, а пил, плитка з цехів, інструменти - все було зібрано в контейнери і залишилося там, де був цех", - пояснив головний інженер.

Контейнери з берилієм - приблизно три на три метри, чорні металеві ящики - складені в декілька рядів у холодному приміщенні з тьмяними лампочками, калюжками води на підлозі і дротами пожежної сигналізації. Якщо не знаєш, яка небезпека тут захована, можна подумати, що ти на звичайному складі. У сусідніх цехах ще жевріє життя.

За словами Миколи Тищенка, "для вивозу і поховання контейнерів потрібно приблизно 13 мільйонів гривень. Їх немає. Ряд співробітників звільняється з кінця березня. Можливо, незабаром навіть нести охорону біля контейнерів з берилієм буде просто нікому".

І, нарешті, про музей в Пирогові. Резонансна аварія з попаданням радіоактивних елементів до навколишнього середовища відбулася в далекому 1995 році, коли в річці Віта виявилися сліди тритію, що "робить" фон. Тоді ж кияни і дізналися про існування в Пирогові могильника радіоактивних відходів. Який і сьогодні приймає радіоактивні відходи промисловості і медицини з шести сусідніх областей.

Директор комбінату Володимир Андрієвський завіряє: "Після тієї аварії три сховища відходів були виведені з експлуатації, над ними побудували укриття. Але ліквідація наслідків продовжується і зараз: за рахунок міськадміністрації ми виймаємо і перевозимо заражені відходи. Проте, якщо ця робота раптом зупиниться, радіоактивні ізотопи знову зможуть з'явитися не тільки у Віті, але і в Дніпрі".

За словами Володимира Захаровича, від Міністерства надзвичайних ситуацій, якому підкоряється "Радон", підприємство отримало гроші тільки на зарплатню. На енергоносії, на податки, на підтримку нормальної роботи спецкомбінату не перераховано ані копійки.

"Нам обіцяють, що, як тільки під Чорнобилем буде введений до експлуатації комплекс "Вектор", наші відходи перенесуть з Києва туди. Але коли це відбудеться - невідомо. Тим часом, якщо через місяць не почне поступати фінансування, нормальне функціонування комплексу опиниться під загрозою", - говорить він.
А так зберігаєтся отруйна сіль
Де в Києві лежить небезпечна гидота

- Підприємство "Захід" (пр-т Вернадського, 38): контейнери з токсичним берилієм;
- ЗАТ "Київриба" (Повітрофлотський пр-т, 62): кілька років тому тут відбулася аварія з викидом аміаку;
- Спецкомбінат "Радон" (селище Пирогового, вул. Комунальна, 1): радіоактивні відходи;
- Хладокомбінат N4 (вул. Ак. Білецького, 34): у виробництві використовується аміак;
- Хладокомбінат N2 (пос. Червоноармійський): у виробництві використовується аміак;
- Дніпровська водна станція (селище ДВС): у процесі очищення використовуються хлор і аміак, додатковий чинник ризику - зношене устаткування;
- Деснянська водна станція (пр-т Навої, 1): у процесі очищення використовуються хлор і аміак, додатковий чинник ризику - зношене устаткування;
- Завод "Радикал" (район станції метро "Лісова"): ртуть, що проникла на декілька метрів у землю;
- Бортничивська станція аерації: мул з відстійників - це потенційний розсадник тифу, дизентерії, до того ж він містить токсичні речовини;
- Інститут фізичної хімії (пр-т Науки, 31): відходи радіоактивного кобальту.

Забруднення навколишнього середовища отруйними парами ртуті продовжується не перший рік. Влада міста просить не панікувати, завіряючи, що все "нормально".

За чотири роки - з 2001-го по 2005-ій - на території "Радикала" було зібрано 120 тонн вільної ртуті, повідомив командир Харківської оперативно-рятувальної служби Юрій Куліш. За його словами, це - колосальний об'єм отруйливої речовини. Виявлення 0,5 кг ртуті вже вважається НП національного масштабу. На "Радикалі" рятувальники зібрали 600 тонн забруднених ртуттю металів і шлаків, нейтралізували 300 тонн кислот з домішками хлорорганічних з'єднань і 500 тонн бертолетової солі. Скільки отруйливих речовин знаходиться на території заводу сьогодні, рятувальникам невідомо.

Довідка:

Ртуть - це отрута ферментів, що володіє спорідненістю до тіолових груп. Ртуть просочила землюГостре отруєння металевою ртуттю (парами) викликає запалення дихальних шляхів з розвитком інтерстиціального пневмоніту, що призводить до дихальної недостатності. Швидке попадання пари ртуті в центральну нервову систему викликає прояв супутніх симптомів, зокрема тремор і підвищену збудливість.

Хронічне отруєння парами ртуті впливає в першу чергу на центральну нервову систему. До початкових симптомів належать стомлюваність, анорексія, втрата ваги тіла і шлунково-кишкові розлади. Збільшення тривалості дії або концентрації пари викликає появу характерного тремтіння рук при довільному русі, властивого отруєнню ртуттю.

Хронічне отруєння неорганічними з'єднаннями ртуті також викликає означені вище неврологічні зміни, для нього характерні надмірне слиновиділення, втрата зубів, гінгівіт і стоматит. При дії на шкіру солі ртуті можуть викликати розвиток реакцій гіперчутливості, що варіюють від еритеми слабкого ступеня до вираженого дерматиту, що лущиться. Акродинія, або рожева хвороба, розвивається у маленьких дітей і може бути помилково прийнята за хворобу Кавасакі.

Для хронічного отруєння типові також генералізований висип, дратівливість, фотофобія, гіпертрихоз і профузне потовиділення, що супроводжується десквамацією шкіри ступнів ніг і кистів рук. При цьому може спостерігатися гіперкератоз шкіри і набряк кистів рук і ступнів ніг.
Поделиться на facebook Отправить в twitter Отправить в twitter Поделиться на Linkedin
Дмитро Черненко
29.05.2009

Коментарі:

Додати свій коментар: