РЕКЛАМА
Популярне
Інформація

- Курси валют
- Веб-камери
- Погода в Україні
- Корисні посилання
- Українське ТБ онлайн
- Українське радіо онлайн
- Штормові попередження

Голодомор в Україні 1932-33 років

Україна » Чорні сторінки »
Голодомор в Україні 1932-33 роківВ історії 20-го століття голодомор 1932-33 років був другим масовим голодом в Україні

Перший масовий голод почався відразу ж після завершення громадянської війни і придушення української революції. Він охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську (Дніпропетровську), Миколаївську, Одеську губернії. Причини його частково мали об'єктивний характер – посуха 21-го року, економічні наслідки Світової і громадянських воєн. Але головними факторами стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хліборобських районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, особливо тих, які перебували поза Україною. 

Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу його спричинили, насамперед, політичні мотиви. Потрібно було знищити численний шар забезпечених і незалежних від держави селян-підприємців. Масове фізичне знищення українських хліборобів штучним голодом було навмисним терористичним актом політичної системи проти мирних людей, наслідком якого зникали цілі покоління хліборобів-універсалів, були зруйновані соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру й самобутність. Аналіз змісту опублікованих протягом 29-33 рр. близько 30 постанов вищих органів влади УРСР і СРСР розкриває факти свідомого створення таких умов життя сільського населення, дві третини якого становили етнічні українці, які привели до їхнього відвертого фізичного винищування. 

Як показують документальні джерела, хліб на Україні був, але його з України вивезли. Був вивезений навіть посівний матеріал з колгоспів. У документах Політбюро ЦК КПБУ збереглися свідчення того, що восени 1932 р. організовувалися з України так звані зелені ешелони для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили навіть квашені огірки, капусту й помідори. Таким чином, ті люди, які вирощували цю продукцію, залишалися приреченими на голодну смерть. За розпорядженням влади, заборонялася будь-яка торгівля в сільській місцевості, припиняло продовольче забезпечення селищ і районів, які не виконали хлібозаготівельних планів. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель перевищувала третину, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-чорноземного району, Казахстану та Московської області разом узятих. Історики й демографи сперечаються із приводу кількості жертв голодомору, повідомляючи різні цифри від 3 до 10 млн. Найімовірніше, враховуючи матеріали перепису населення 1937 року, втрати населення внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, шлунково-кишкових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на ґрунті розладів психіки й соціального колапсу, нараховували близько 7 млн. чоловік на території України. 

За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 33-го року виявився жахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, яким скористався тоталітарний режим в Україні.
Поделиться на facebook Отправить в twitter Отправить в twitter Поделиться на Linkedin
Дмитро Черненко
25.08.2009

Коментарі:

Додати свій коментар: