РЕКЛАМА
Популярне
Інформація

- Курси валют
- Веб-камери
- Погода в Україні
- Корисні посилання
- Українське ТБ онлайн
- Українське радіо онлайн
- Штормові попередження

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року

Україна » Чорні сторінки »
Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 рокуЧорнобильська АЕС розташована поблизу р. Дніпро на р. Прип'ять. В 1986 р. — це великий енергетичний вузол потужністю 4 млн. кВт. Перший енергоблок був запущений 26 вересня 1977 р., наступні - у грудні 1978, 1981 і 1983 рр. відповідно. 

До 1986 р. на Чорнобильській АЕС була одна серйозна аварія - розрив технологічного каналу на першому блоці в 1982 р. Вона призвела до тривалого ремонту та значному опроміненню ремонтного персоналу, у межах норми для працюючих на станції. Був один випадок забруднення території станції, декількох десятків квадратних метрів, дезактивуючою сполукою. У цілому на Чорнобильській станції інцидентів відбувалося менше середньої кількості по атомних станціях СРСР. 
Вироблення електроенергії в останній перед аварією час становив близько 28 млрд. квт/год на рік. 

О 00 годин 28 хв 26.04.86 г., переходячи в режим електротехнічних випробувань, персонал блоку керування четвертого реактора припустився помилки при перемиканні керування із системи локального автоматичного регулювання на систему автоматичного регулювання потужності основного діапазону. Через це теплова потужність реактора впала нижче 30 Мвт. У реакторі автоматично почався процес самоотруєння короткоживучими продуктами ділення. 

Сам по собі цей процес ніякої ядерної загрози не представляв. Навіть, навпаки, у міру його розвитку здатність реактора підтримувати ланцюгову реакцію зменшується аж до повної його зупинки незалежно від волі операторів. В усьому світі в таких випадках реактор просто глушать, потім добу-дві вичікують, поки реактор не відновить свою працездатність. А потім запускають його знову. Процедура ця вважається рядовою, і ніяких труднощів для досвідченого персоналу 4-го блоку не представляла. 

Але на реакторах АЕС ця процедура досить заморочлива і займає багато часу. А в нашому випадку вона ще зривала виконання програми електротехнічних випробувань із усіма неприємностями, що випливають. І тоді, прагнучи «швидше закінчити випробування», як потім пояснював персонал, вони стали поступово виводити з активної зони реактора керуючі стрижні. Такий вивід повинен був компенсувати зниження потужності реактора через процеси самоотруєння. Ця процедура на реакторах АЕС теж звичайна і ядерну погрозу представляє тільки в тому випадку, якщо вивести їх занадто багато для даного стану реактора. Коли кількість стрижнів, що залишилися, сягало 15, оперативний персонал повинен був реактор заглушити. Це було його прямим службовим обов'язком. Але він цього не зробив... 

До речі, перший раз таке порушення трапилося о 7 год 10 хв 25 квітня 1986 р., тобто ледве чи не за добу до аварії, і тривало приблизно до 14 годин. Цікаво відзначити, що протягом цього часу помінялися зміни оперативного персоналу, помінялися начальники зміни 4-го блоку, помінялися начальники зміни станції й інше станційне начальство аде, як це не дивно, ніхто з них не підняв тривоги, начебто все було в порядку, хоча реактор уже перебував на грані вибуху. Мимоволі напрошується висновок, що порушення такого типу, очевидно, були звичайним явищем не тільки в 5-й зміни 4-го блоку. 

Другий раз це трапилося вже 26 квітня 1986 р. незабаром після напівночі. Але з якоїсь причини персонал не став глушити реактор, а продовжував виводити стрижні. У результаті, о 01 год 22 хв 30 с. в активній зоні залишалося 6-8 керуючих стрижнів. Але й це персонал не зупинило, і він приступив до електротехнічних випробувань. При цьому можна впевнено припустити, що персонал продовжував вивід стрижнів до самого моменту вибуху. В усьому світі ніхто так не працює, тому що немає технічних засобів безпечного керування реактором, що перебуває у процесі самоотруєння. 

В решті-решт, реактор перейшов у режим підтримки ланцюгової реакції на миттєвих нейтронах. Тому протягом сотих часток секунди тепловиділення в реакторі зросло в 1500...2000 разів, ядерне паливо нагрілося до температури 2500...3000 градусів, а далі почався процес, який називається тепловим вибухом реактора. Його наслідки зробили ЧАЕС «знаменитою» на весь світ. 

Слідство встановило, що якби не була відключена система аварійної зупинки реактора по сигналу припинення подачі пари на останню турбіну, то катастрофи не відбулося б. Автоматика б заглушила реактор. Але персонал припускав повторити експеримент кілька разів на різних параметрах керування магнітним полем генератора. Зупинка реактора виключала таку можливість. 

В 1991 р. друга державна комісія, що була утворена Держатомнаглядом і складалася в основному з експлуатаційників, дала своє пояснення причин Чорнобильської аварії. Його суть зводилася до того, що в реакторі 4-го блоку є деякі «конструкційні недоліки», які «допомогли» черговій зміні довести реактор до вибуху. Мало відомо, що відразу після Чорнобильської аварії для з'ясування її причин працювала слідча група, що була утворена «компетентними органами». Не залучаючи до своєї роботи великої громадської уваги, вона провела своє самостійне розслідування обставин і причин Чорнобильської аварії, опираючись на свої унікальні інформаційні можливості. По свіжих слідах протягом перших п'яти днів були опитані й проведені допити 48 людей, а також зроблені фотокопії багатьох аварійних документів. Однак із цими висновками, що йшли під грифом «абсолютно секретно», було ознайомлено дуже вузьке коло осіб. Лише недавно СБУ вирішило розсекретити частину своїх чорнобильських матеріалів, що зберігалися в архівах. І хоча ці матеріали офіційно вже не є секретними, вони як і раніше залишаються практично недоступними для широкого кола дослідників. 

Виявилося, що попередні висновки були зроблені вже до 4-го травня 1986 р., а остаточні до 11 травня того ж року. Для стислості приведемо тільки дві цитати із цих унікальних документів: «... загальною причиною аварії стала низька культура працівників АЕС. Мова йде не про кваліфікацію, а про культуру роботи, внутрішню дисципліну та почуття відповідальності» (документ №29 від 7 травня 1986 г). «Вибух відбувся внаслідок ряду грубих порушень правил роботи, технології та недотримання режиму безпеки при роботі реактора 4-го блоку АЕС» (документ №31 від 11 травня 1986 г). Це був остаточний висновок «компетентних органів». Більше до цього питання вони не верталися. 

Наслідки цієї аварії важко переоцінити. На сьогоднішній день, на перший план "вийшли" онкологічні захворювання населення, особливо рак щитовидної залози. Це відбулося в результаті потужного йодного "удару" у перші дні після аварії. Зараз же більшу небезпеку таїть у собі стронцій. Впливаючи на імунну систему людини, він підвищує сприйнятливість організму до різних хвороб. Крім того, почастішали випадки серцево-судинних захворювань і хвороб кишково-шлункового тракту населення України.

Трохи містики...
Скоро після катастрофічного вибуху атомного реактора в Чорнобилі в 1986 р. англійська газета «Дейлі телеграф» повідала, що по-українському Чорнобиль означає «полинь». Вірші 10 і 11 із глави 8 «Апокаліпсиса» мовлять про падаючу зірку, яка стане передумовою трагічної смерті від отрутних випарів. «Ім'я цій зірці — полинь». Читач «Дейлі телеграф» сказав газеті, що Чорнобиль значить до того ж «чорне минуле». Але асоціації на цьому не закінчуються. Чернобог — слов'янське божество підземного світу, темне сонце під землею. Якщо б реактор пропалив землю, радіоактивна отрута просочилася б у ґрунтові води й погубила б ріку Дніпро. В 1986 р. українці усе ще проклинали супротивників прислів'ям: «Покарай тебе Чернобог».
Поделиться на facebook Отправить в twitter Отправить в twitter Поделиться на Linkedin
Дмитро Черненко
10.08.2009

Коментарі:

05-01-11 | олег

о це так

26-11-10 | Серик

Це класно

27-05-10 | Ірусик

уявляю цей жах

28-04-10 | СвятіК

яйяйяй це було жахливо=)))))))))))

Додати свій коментар: