Київська область

Київська область України утворена 27 лютого 1932 р., але відтоді її межі кілька разів змінювалися. Тепер вона межує на заході з Житомирською й Вінницькою, на сході – з Полтавською й Чернігівською, на півдні – з Черкаською областями України, а на півночі - з Гомельською областю Білорусі. Територія області - 28,4 тис.кв.км. Населення (на 01.01.2007 року) - 1751,1 тис. чоловік. Адміністративний центр – м. Київ. 

У першім тисячоріччі нашої ери на території сучасної Київщини сформувалося ядро племені полян, що заселяли середній плин Дніпра між ріками Рось та Ірпінь. Довкола нього поєднувалися інші слов'янські племена. Процес завершився державотворенням Русі з центром у Києві, що названий літописцем "матір'ю міст руських". З Київщиною тісно пов'язаний геніальний твір "Слово о полку Ігоровім", що був написаний староруською мовою одним з учасників боїв з половцями біля Переяслава в 1187 році. У цьому творі вперше згадується слово "Україна", що є одним із свідчень початку формування української народності. Київ був етнографічним центром, де проходив процес формування українського козацтва. В IX - XII ст. Київ - столиця одного з найбільших і могутніх держав Європи. Після смерті Володимира Мономаха в 1125 р. почався процес розпаду єдиної держави Київська Русь. В 1240 р. Київ був зруйнований і спустошений ордами монголо-татарського хана Батия. Монголо-татарська навала затримала розвиток регіону майже на сторіччя. 23 грудня 1648 р. у Київ через Золоті ворота врочисто в'їхав гетьман Богдан Хмельницький на чолі козацького війська. В 1654 р. у Переяславі був укладений союз із Росією, у результаті якого відбулося возз'єднання України з Росією. З грудня 1919-го по червень 1934 р. столицею країни був Харків. 24 червня 1934 р. український уряд і всі республіканські організації переїхали до Києва. Місто було сильно зруйноване в роки Великої Вітчизняної війни та повністю відновлене у післявоєнні роки. З 1991 р. Київ - столиця незалежної України.

Герб Київської області складається з щита, увінчаного золотою князівською діадемою. 
Щит має класичну форму із загостреною в середині нижньою частиною й розділений на верхнє (блакитне) і нижнє (зелене) поле. На верхньому полі щита знаходиться зображення святого Юрія-Георгія на білому коні в золотій збруї й шоломі, пурпурному плащі зі списом у руках і німбом навколо голови. Вершник списом пронизує голову змія. Унизу щит прикрашено двома дубовими гілками із зеленими листами та жолудями, а також колосками пшениці. 
Прапор Київської області являє собою прямокутне полотнище, яке складається із трьох рівних вертикальних смуг: центральна з них жовтого кольору, крайні – сині. У центрі прапора зображений вершник Юрій-Георгій, що пронизує списом змія. 

У населенні області можна виділити дві найбільші етнічні групи: українці - на їхню частку припадає приблизно 70% від загальної чисельності населення, росіяни - близько 20%. 

У структурі промислового виробництва найбільша питома вага має електроенергетика, харчова, хімічна та нафтохімічна промисловість, машинобудування й металообробка. Київська область має високорозвинене сільськогосподарське виробництво. 

В області сприятливі кліматичні умови, з'єднання різних рослинних груп, наявність багатьох водних об'єктів, а також джерел мінеральних вод.

Пам'ятки Київської області
Дмитро Черненко
08.07.2009